Мультивсесвіт Супергероїв

Мультивсесвіт що це? Уявіть, що Всесвіт, що спостерігається нами, від краю до краю – лише крапля в космічному океані. Що за межами нашого поля зору є ще космос, ще зірки, ще галактики, ще більше, можливо, на численні мільярди світлових років далі, ніж ми будь-коли зможемо побачити. І, хоча неспостережуваний Всесвіт великий, існує ще безліч інших Всесвітів, схожих на неї – деякі з них більші і старші, деякі – менше і молодші – протягнулися на величезних просторах простору-часу. І хоча ці Всесвіти розширюються неминуче і швидко, що містить їхній простір-час розширюється ще швидше, розводячи їх далі один від одного, гарантуючи, що жодна пара Всесвітів ніколи не зустрінеться. Ідея мультивсесвіту росте з фізики, необхідної для опису Всесвіту, який ми сьогодні бачимо та населяємо. Куди б ми не глянули на небі, ми бачимо зірки і галактики, що скупчуються разом у гігантську космічну павутину. Але що далі в космос ми заглядаємо, то далі ми дивимося й у часі. Більш віддалені галактики бачаться нам молодшими, і тому менш розвиненими. У їхніх зірках менше важких елементів, їх видимий розмір менший, оскільки вони зазнали менше злиттів, там більше спіральних менше еліптичних галактик, і так далі. Якщо ми дійдемо до меж наших здібностей бачити, ми виявимо найперші зірки Всесвіту, а за цим – царство темряви, в якому єдиним світлом буде залишкове свічення Великого вибуху. Але Великий вибух, що стався одночасно у всьому Всесвіті 13,8 млрд років тому, не був початком простору і часу, а став початком нашого Всесвіту, що спостерігається. До нього існувала епоха космічної інфляції, в якій простір розширювався експоненційно, і був заповнений енергією, властивою тканині простору-часу. Космічна інфляція – це приклад теорії, яка супроводжувала основний, а потім затьмарила її, бо вона:

1. Узгоджувалась з усіма успіхами Великого вибуху та оголосила всю сучасну космологію.
2. Пояснила кілька проблем, з якими не міг упоратися Великий вибух, включаючи: чому температура по всьому Всесвіту однакова, чому вона просторово плоска, чому не існує залишкових високоенергетичних реліктів на кшталт магнітних монополів.
3. Зробила безліч нових передбачень, які можна перевірити через спостереження, і більшість із них уже підтвердилася.

Але яке б поле не відповідало за інфляцію, воно, як і всі інші поля, що підкоряються законам фізики, має бути за своєю природою квантовим. Як і всі квантові поля, воно описується хвильовою функцією, ймовірність якої розподіляється у часі. Якщо значення поля досить повільно скочується з пагорба, тоді квантове розмиття хвильової функції буде йти швидше, ніж скочування, що означає, що інфляція, ймовірно, і навіть можливо, проскочить повз точку закінчення і породить Великий вибух з часом. Оскільки простір під час інфляції розширюється з експоненційною швидкістю, згодом виникатиме експоненційно велика кількість ділянок простору. У деяких регіонах інфляція закінчиться: там, де значення поля скотиться донизу, на дно долини. В інших інфляція триватиме і породжуватиме дедалі більше простору, що оточує всі регіони, в яких інфляція закінчилася. Швидкість інфляції набагато більша, ніж максимальна швидкість розширення заповненої матерією і енергією Всесвіту, тому регіони, що розширюються, досить швидко почнуть переважати над усім іншим. Згідно з правдоподібними механізмами, що дають нам досить велике значення інфляції для породження Всесвіту, існує набагато більше регіонів простору, що оточують наш – де інфляція закінчилася – в яких інфляція не закінчується. Звідси й походить явище, відоме як нескінченна інфляція. Там, де вона закінчується, ми отримуємо гарячий Великий вибух і Всесвіт, де ми можемо спостерігати ту частину, де ми знаходимося. Але там, де інфляція не закінчується, з’являється ще більше простору, що розширюється, в результаті чого з’являються як ділянки, де гарячий Великий вибух, коли він відбудеться, не буде причинно пов’язаний з нашою ділянкою, так і ділянки, де інфляція продовжиться. І так далі. Саме ця картина, величезних Всесвітів, куди як більших за розміром, ніж та частина, що ми можемо спостерігати, постійно з’являються в просторі, що експоненційно розширюється, і описує мультивсесвіт. Важливо зрозуміти, що сам собою мультивсесвіт не є науковою теорією. Вона не робить передбачення будь-яких спостеріганих явищ, до яких ми могли б отримати доступ з нашого куточку простору. Натомість, мультивсесвіт – це теоретичне передбачення, що випливає із законів фізики, які ми розуміємо сьогодні найкращим чином. Можливо, вона – неминуче наслідок цих законів: якщо у вас є інфляційний Всесвіт, керований квантовою фізикою, то вам вирішено дійти саме такого висновку. Що ж тоді таке мультивсесвіт? Вона може виходити за межі фізики і стати першим зустрінутим нами метафізичним явищем, що випливає з фізики. Ми вперше розуміємо обмеження того, чого нас може навчити Всесвіт. До того часу ми можемо пророкувати, але ні підтвердити, ні спростувати той факт, що наш Всесвіт – лише мала частина грандіозного мультивсесвіту.